Загально-шкільна лінійка до Дня пам'яті жертв голодомору "Цей страшний 33-й"

2012-11-19

У нас, українців є традиція: коли людина помирає, запалюють свічку, щоб душа летіла при світлі і знайшла свій прихисток у потойбіччі. А, оскільки, у 1933-му померлим ніхто не світив свічки, то душі їхні досі неприкаяні і не можуть опікуватися нами.Запалимо Свічку Пам’яті.Вірш «Свічка пам’яті».Ніч огорнула мою Україну.В небі високо засяли зорі.Чому ж до зірок я думкою лину,Схиляючи голову в тихій покорі?

Може ті зорі – то душі людей,Які відлетіли в Голодні часи?...А серед них скільки було дітей!..Їм не бачити більше земної краси.

Ніколи вже їм не пізнати Кохання...Не пройтися щасливими лісом, ні полем...Голод знищив життя і сподівання...Збережи, Боже, рід наш!Повернись до нас, Доле!

Раптом туга стискає душу мою...Свічку поставлю в вікні. Запалю.Прошепчу я тихенько молитву свою-Тих, голодних, 30-х я гріх замолю.

Хай світло від свічки у небо летить-Хоча б одну Душу зігріє в цю мить,Щоб Душа ця загублена спокій знайшла-І у Вічність до Бога вона відійшла. Гончар Т.А.